ЩУЧНИК
Значення щучник це
ЩУ́ЧНИК, у, ч., бот. Багаторічна трав’яниста рослина, злак, що росте на берегах річок та луках. Лука була вкрита біловусом, щучником дернистим та мітлицею звичайною (Хлібороб Укр., 5, 1966, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 611.
щучник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| lugovik | луговик |
щучник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| shchuchnyk | schuchnyk | shchuchnyk |
щучник Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
щучник Словоформи слова
| Називний | щучник | щучники |
| Родовий | щучнику | щучників |
| Давальний | щучникові, щучнику | щучникам |
| Знахідний | щучник | щучники |
| Орудний | щучником | щучниками |
| Місцевий | на/у щучнику | на/у щучниках |
| Кличний | щучнику | щучники |
щучник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |