ЩУЧИЙ
Значення щучий це
ЩУ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до щу́ка; // Такий, як у щуки. Метушливо забігали догідливі сірі очі [Лиски], лише ніс гостренький на щучому обличчі іще більше виткнувся й подовшав (Кач., II, 1958, 436).
◊ По щу́чому велі́нню — негайно і без втручання кого-небудь, ніби чарами. Дивиться дід — біля їх і сажалка; чи вона була, та він її не бачив, чи вона справді уродилась, як кажуть, по щучому велінню! (Стор., І, 1957, 83); [Старшина:] Щоб через півгодини коні були перед порогом! Чуєш? Щоб мені по щучому велінню! (Кроп., І, 1958, 498).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 611.
Щучий, а, е. Щучій, относящійся къ щукѣ. Чуб. І. 69; III. 434.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 530.
щучий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| pike | щучий |
щучий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| shchuchyi | schuchyi | shchuchyy |
щучий Рід - прикметник
щучий Словоформи слова
| Називний | щучий | щуча | щуче | щучі |
| Родовий | щучого | щучої | щучого | щучих |
| Давальний | щучому | щучій | щучому | щучим |
| Знахідний | щучий, щучого | щучу | щуче | щучі, щучих |
| Орудний | щучим | щучою | щучим | щучими |
| Місцевий | на/у щучому, щучім | на/у щучій | на/у щучому, щучім | на/у щучих |
щучий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |
щучий в англійській розкладці - oexbq
Цитати української літератури з використанням слова щучий
"- От щучий син! - на весь зал гаркнув дiд - От же ж спецiалiст! (То чомусь було у дiда найлайливiше слово!) Окозамилювач чортiв! Ну точнiсiнько наш колишнiй голова Припихатий! Той теж такi штуки одмочував, як начальство з областi приїхати мало.."Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки