ЩУЛИТИСЯ

ЩУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок.

1. Згинатися, скорчуватися, горбитися від чогось (холоду, хвороби і т. ін.); зіщулюватися. На підстилці щулилася дівчина. Гайсин теж відчув, як холод проймає все його тіло (Панч, На калин. мості, 1965, 117); З кожним вибухом снаряда десь поблизу розвалища, в якому містилася ця операційна, присутні щулилися, позираючи на стелю підвалу (Ле, Право.., 1957, 173); Сторожі біля крамниць щулилися від нудьги (Коп., Десятикласники, 1938, 296); * Образно. Кружляє над осокором гайвороння, все не обсядеться на ніч. Щуляться під вітром хати, блимають червоними вікнами (Мушк., Серце.., 1962, 190); // перен. Виявляти нерішучість, вагаючись, ніяковіючи. Гості стояли коло порога й щулились перед таким значним кумом, неначе поприлипали до стіни та до дверей (Н.-Лев., VII, 1966, 98); Він завжди щулиться і перед зборщиком [збирачем], і перед соцьким, і перед економом (Стельмах, І, 1962, 359).

2. Те саме, що мру́житися. Попід тинами та по дворах вигрівалися проти сонця чоловіки в білих сорочках. Ліниві й веселі очі їхні щулились проти сонця, а мова гула спокійно й поважно (Вас., І, 1959, 265); Очі грали і солодко щулилися (Хотк., II, 1966, 52).

3. Притискатися до голови (про вуха). Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші… Хвилина — і табун мов буря понесла (Рильський, І, 1960, 257); // Притискати вуха до голови (про тварину). Хомин жеребчик, незважаючи на те, що мило з нього облітало шматтями, раз у раз щулився і завзято, по-собачому, клацав зубами то в бік Романового коня, то в бік Маковейового (Гончар, 1959, 304).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 609.

Щулитися, люся, лишся, гл.

1) Ежиться. Не дурно той бідний її чоловік так щулився в закутку. Левиц. І. 464.

2) Щуриться. Черном. Пан Хоцінський позіхав, щулився на канапі. Левиц. І. 182.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 529.