ЩЕРБИТИ
Значення щербити це
ЩЕРБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. щербля́ть; недок., перех. Робити щербини на чому-небудь. Київ, Київ! Древній витязю в сталевому шоломі!.. Печеніги, хозари і половці щербили об тебе свої мечі (Цюпа, Україна.., 1960. 16); Коли ж на березі упав останній дуб, Жаринами сипнувши в темну воду,— На мундштуках щербили жовтий зуб Дебелі огирі уже по той бік броду (Перв., І. 1958, 160).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 582.
Щербити, блю, биш, гл. Дѣлать зазубрины.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 525.
щербити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| serbice | щербити |
щербити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| shcherbyty | scherbyty | shcherbyty |
щербити Рід - дієслово, недоконаний вид
щербити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | щерблю | щербимо |
| 2 особа | щербиш | щербите |
| 3 особа | щербить | щерблять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | щербитиму | щербитимемо |
| 2 особа | щербитимеш | щербитимете |
| 3 особа | щербитиме | щербитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | щербив | щербили |
| Жіночий рід | щербила | |
| Середній рід | щербило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | щербімо | |
| 2 особа | щерби | щербіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | щерблячи | |
| Минулий час | щербивши |
щербити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |