ШЛІХТА

ШЛІХТА, и, ж., текст. Клейкий розчин з крохмалю, мила, гліцерину тощо, яким просочують основу тканини для надання їй міцності й гладкості. Роль амілаз [ферментів розщеплення] у технології текстильної промисловості полягає в тому, щоб повністю руйнувати рештки крохмалю шліхти і перетворювати його в декстрини. Це робить тканину м’якою, сприяє кращому її фарбуванню (Наука.., 12, 1963, 49); *У порівн. — Ой чіпляється [Гервасій] і липне, мов смердюча шліхта.— І від хвилювання на гарному, дарма що змученому, обличчі Василини з’являються крихітні зернинки поту (Стельмах, І, 1962, 518).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 490.

Шліхта, ти, ж. Запаренный кипяткомъ изъ ржаной муки клейстеръ, которымъ ткачи смазываютъ пряжу передъ тканьемъ. Вас. 167. Мнж. См. Піспа.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 503.