ШЛЕЙФУВАННЯ

ШЛЕЙФУВА́ННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. шлейфува́ти. Шлейфування забезпечує добре розпушування верхнього шару грунту і вирівнювання поверхні (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 201); Передпосівний обробіток грунту [під кормові буряки] включає шлейфування та культивацію на глибину 5-7 сантиметрів в агрегаті з боронами (Хлібороб Укр., 1, 1973, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 489.