ШЛАК

ШЛАК, у, ч.

1. мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів. Для полегшення плавлення до руди домішують різні речовини, які утворюють з домішками легкоплавкі сполуки — шлаки (Заг. хімія, 1955, 488); Підійшли ланцюжком ковші, в них посунув шлак — сліпучий, жаркий (Ю. Янов., II, 1954, 112); 3 круглого, схожого на величезну чарку вогнетривкого ковша вилили доменний шлак (Собко, Справа.., 1959, 296); Фосфорний шлак, який утворюється після переробки руд у мартенівських або томасівських печах. є цінним добривом для сільського господарства (Наука.., 8. 1959, 8); В сучасній домні все зроблено для того, щоб якомога більше давати чавуну і якомога менше шлаку (Роб. газ., 21.III 1965, 2); // перен. Те, що не має ніякої цінності, що є зайвим, шкідливим, непотрібним. Немає потреби цитувати.. забобонні легенди, пасквільні пісні, частівки; але показати, як в боротьбі з подібним шлаком зростала і міцніла свідомість трудящих мас, яка відображається в творчості народу,— було б дуже важливо (Вітч., 5, 1956, 168).

2. Рештки від спалювання твердого палива. Для вапнування можна.. використати торфовий шлак, що залишається після спалювання торфу на різних підприємствах (Добрива.., 1956, 120); Обслуговування газових топок просте і не потребує важких робіт по шуруванню, видаленню шлаків і золи (Вісник АН, 4, 1957, 49); *У порівн. Пізніше напіврозплавлений пісок, що виповнив долину, спікся у пористу, як шлак, кам’яну масу (Про вулкани.., 1955, 11).

3. мед. Відходи фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі (не засвоєний організмом білок та інші речовини). Причини уремії — затримка солей і набряк мозку або ж затримка в крові білкових шлаків (Хвор. дит. віку, 1955, 188); Азотисті шлаки — це, насамперед, сечовина, яка токсично впливає на клітини організму і знижує їхню життєдіяльність (Знання.., 9. 1970, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 487.

Шлак, ку, м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 503.