ШКІЛЬНИЦТВО

ШКІЛЬНИ́ЦТВО, а, с. Шкільна справа. Замість того, щоб використати пільги Йосифа II в галузі шкільництва для піднесення освіти української людності, ..українські викладачі намагалися викладати незрозумілою церковною мовою (Фр., XVI, 1955, 144); Він педагог-фахівець із вищими студіями, його управительство в цій школі тільки для пізнання шкільництва, його жде інспектура і дальші аванси… (У. Кравч., Вибр., 1958, 381); Важливу роль відіграли українці в XVIII ст. у розвитку сербського шкільництва (Рад. літ-во, 5, 1971, 80); Вихованці Колегії та Академії стали організаторами освіти — шкільництва в нашій країні (Наука.., 7, 1967, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 475.