ШКУРНИК
Значення шкурник це
ШКУ́РНИК, а, ч., розм. Той, хто дбає лише про власні інтереси, власне життя, власний добробут, достаток і т. ін. [Охріменко:] Знаєш що, браток? Ти не пролетаріат і не диктатура, а ти просто свистун і шкурник (Мик., І, 1957, 33); Щоранку він [Щорс] у точно призначену годину приходив до комендатури, приймав відвідувачів, кожному давав пораду, виявляв шкурників, зрадників, які також потикались до нього (Скл., Легенд, начдив, 1957, 60); — Так от за кого ти мене приймаєш? За шкурника і пристосованця? (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 8); *У порівн. Йому раптом стало соромно від Сашкових слів. Та він же й насправді тікає з села, як останній шкурник і егоїст (Кучер, Прощай.., 1957, 172).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 486.
Шкурник, ка, м. Шкуродеръ. Лохв. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 503.
шкурник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| skater | шкурник |
шкурник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| shkurnyk | shkurnyk | shkurnyk |
шкурник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
шкурник Словоформи слова
| Називний | шкурник | шкурники |
| Родовий | шкурника | шкурників |
| Давальний | шкурникові, шкурнику | шкурникам |
| Знахідний | шкурника | шкурників |
| Орудний | шкурником | шкурниками |
| Місцевий | на/у шкурнику, шкурникові | на/у шкурниках |
| Кличний | шкурнику | шкурники |
шкурник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 2 | 5 |
шкурник в англійській розкладці - irehybr
Цитати української літератури з використанням слова шкурник
"І що з донощика, хай навіть малолітнього, може згодом вирости хіба що шкурник, підлиза й малодух, а не вірний товариш, мужній громадянин."Гончар Олесь Терентійович - Бригантина