ЧОГО
Значення чого це
ЧОГО́.
1. займ. див. що1.
2. присл. Уживається на початку речення, в якому міститься запитання про причину або мету чого-небудь. — Боже мій,— скрикнула пані.— ..Чого в вічі лізеш? Чого тобі треба? (Вовчок, І, 1955, 30); — Чого це ти, дочко, така сумна? Чи не болить що? — придивлялася до неї Уляна (Тют., Вир, 1964, 510); — Чого,бабо, притарабанилася? — неласкаво запитав писар Чайчиху (Стельмах, І, 1962, 211); // у знач. сполучного сл. Приєднує підрядні додаткові речення. Він думав. Згадувались йому давні заміри, він думав про те, чого йшов сюди, у Туреччину, через віщо покинув рідне село й дідуся (Коцюб., І, 1955, 365); Господар пильно оглянув Дорощука, докладно розпитав, хто він та чого опинився в місті (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 28); // у сполуч. з підсил. част. б, бо, би, ж. Уживається для увиразнення того, про що запитується в реченні. Аж ось із Києва привозять Княжну.. Тілько смутна, невесела… Чого б сумувати? (Шевч., II, 1963, 30); — Слухай, лиш, Катре, чого-бо ти вгнівалась? (Вовчок, І, 1955, 198); І вже нема в душі моїй тривоги. Зі мною ти. Чого ж мені іще? (Сос., II, 1958, 145); // Уживається як питальне слово. — Ти як тут опинилась?.. Чого?.. — Чого? ..Того, що годі вже сподіватися, поки сам прийдеш… Коли старостів пришлеш? (Коцюб., І, 1955, 248); — Чіпко! Чіпко-о! — гукнув Пацюк, до хати йдучи.— Чого? — подає голос Чіпка з хати (Мирний, І, 1949, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 348.
Чого
1) Род. пад. мѣст. що. Чи не бажаєш ти чого? МВ. І. 77.
2) Какъ нар. Зачѣмъ, почему, отчего? Чого ви лаєтесь? хиба вас поле засіяно. Ном. № 9230.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 468.
чого Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| what | чего |
чого Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| choho | choho | choho |
чого Рід - займенник (питальний)
чого Словоформи слова
| Називний | що | |
| Родовий | чого | |
| Давальний | чому | |
| Знахідний | що | |
| Орудний | чим | |
| Місцевий | на/у чому, чім |
чого Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 4 | 2 | 2 |
чого в англійській розкладці - xjuj
Цитати української літератури з використанням слова чого
"Що мені робить? Щоб не сердить батька, я тим часом покірствую, а чого наговорю женихові, то нехай тілько слуха! Коли ж і після того не одчепиться, то піду вже на одчай: нехай хоч б’ють, хоч ріжуть — однаково!"Карпенко-Карий Іван - Мартин Боруля
"Не знать чого перелякався,"Глібов Леонід Іванович - «Щоб дітям веселіш було…»
"Але мені дивно було, чого почались такі чутки"Винниченко Володимир Кирилович - Таємність
"Чого ж нам, хлоп’ята, бояться, кого ж?"Глібов Леонід Іванович - Остапова правда
"Заради чого всі його битви? Щоб щезали отак люди? Щоб маркграфи гнали в рабство сусідів-слов’ян, пов’язаних, мов мисливські пси? Зникли дорогі для неї люди"Загребельний Павло Архипович - Євпраксія
"- Чого ж тодi, дозвольте спитати, ви шукаєте.."Бережной Василий - Людина-маятник
"Ой чого ти почорніло,"Франко Іван Якович - Із секретів поетичної творчості
"Я простяг руку, але не знав, з чого почати розмову, і якось по-дурному спитав її:"Косинка Григорій Михайлович - В житах
"— Ти, бабо, чого тут примостилась зверху? Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами та мугирями, де стоїть ота вся каліч! Ото подла! присурганилась-таки, сюди! Як штовхну тебе в потилицю, то рачки полізеш отуди по сходах наниз."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Київські прохачі
"Не встигли ви підвестися, подивитися, чого то Яким так затурбувався, як він уже й на той берег виплив і голий помчався вподовж луки."Мирний Панас - Серед степів