ЧАСТУШКА

ЧАСТУ́ШКА, и, ж. Те саме, що часті́вка. Ми з гармонією разом, З нашою подружкою, Ледарів та симулянтів Вдаримо частушкою (Воскр., Взагалі.., 1948, 55); Загальновизнане багатство коломийок і частушок з їх грайливістю, дотепністю, лаконічністю викладу неосяжно великого змісту, втіленого в двох, чотирьох або найбільше в шести поетичних рядках (Рильський, IX, 1962, 187); В музичному побуті партизанів не останнє місце займала бадьора частушка, яка правила за літературно-музичну хроніку повсякденного партизанського життя (Мист., 4, 1965, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 282.