ЦІЛЮЧИЙ
Значення цілючий це
ЦІЛЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що цілю́щий.
&́9671; Цілю́чий бальза́м — те саме, що Цілю́щий бальза́м (див. цілю́щий). [Мальванов:] Та постривай, чудак-чоловіче, в тебе ж судороги,— хіба тобі можна женитись. [Спичаковський:] Жіноча любов — цілючий бальзам. Один поцілунок, і — зніме як рукою (Коч., II, 1956, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 234.
Цілючий, цілющий, а, е. Цѣлительный, цѣлебный. Рудч. Ск. І. 87. Добув води живучої і цілючої. Рудч. Ск. II. 82. Побризкала брата цілющою водою, і голова приросла до шиї. Грин. I. 103. Подробнѣе См. Зцілющий.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 433.
цілючий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| cute | цілючий |
цілючий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tsiliuchyi | tsiliuchyi | tsilyuchyy |
цілючий Рід - прикметник
цілючий Словоформи слова
| Називний | цілючий | цілюча | цілюче | цілючі |
| Родовий | цілючого | цілючої | цілючого | цілючих |
| Давальний | цілючому | цілючій | цілючому | цілючим |
| Знахідний | цілючий, цілючого | цілючу | цілюче | цілючі, цілючих |
| Орудний | цілючим | цілючою | цілючим | цілючими |
| Місцевий | на/у цілючому, цілючім | на/у цілючій | на/у цілючому, цілючім | на/у цілючих |
цілючий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |