ЦІЛИТЕЛЬ
Значення цілитель це
ЦІЛИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Той, хто (те, що) зціляє від чого-небудь. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені! (Чуб., І, 1872, 125); А машина стриба. А машина реве… І стрибають у вас печінки, стрибають губи, зуби й інші органи вашого людського тіла… — О, Аллаху! О, Магомете! О, цілителю Пантелеймоне! І навіщо вас міль поїла… Ви, тільки ви б і врятували… (Вишня, І, 1956, 182).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 231.
Цілитель, ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 432.
цілитель Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the healer | целитель |
цілитель Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tsilytel | tsilytel' | tsilytel' |
цілитель Рід - іменник, чоловічий рід, істота
цілитель Словоформи слова
| Називний | цілитель | цілителі |
| Родовий | цілителя | цілителів |
| Давальний | цілителеві, цілителю | цілителям |
| Знахідний | цілителя | цілителів |
| Орудний | цілителем | цілителями |
| Місцевий | на/у цілителі | на/у цілителях |
| Кличний | цілителю | цілителі |
цілитель Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 4 |