ЦИГАНЩИНА

ЦИГА́НЩИНА, и, ж., розм.

1. Стиль російських романсів та їхнього виконання, створений як наслідування циганських мелодій і циганської манери виконання; // Пісні, романси такого стилю.

2. заст. Те саме, що цига́нство. — Що ти там дров нарубав? Дуже мені приємно одержувати з редакції листи про твою поведінку…— Ніяких я дров не рубав. А що веду боротьбу з циганщиною та бродяжництвом, так це мій обов’язок по службі (Тют., Вир, 191І4, 150).

3. заст. У весільному обряді — ходіння по хатах переодягнутими циганами та ін. і випрохування різних речей; люди, які брали участь у цьому обряді, та подаровані речі. Як прийдуть усі люде до дому молодого, то тоді починається циганщина. Циганщина збирається увечері. Убереться один чоловік у жіночий убір, а другий чоловік убереться у солдатський мундир, а пику умаже сажею, і тоді забирають усі люде мішки і йдуть циганити з музиками.. Нациганять усячини та тоді прийдуть до весільного батька і продадуть кому-небудь свою циганщину, а на ті гроші куплять собі горілки, бо батько весільний циганам не дає горілки (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 210.

Циганщина, ни, ж. Свадебный обрядъ во вторникъ (или среду), состоящій въ выпрашиваніи переодѣтыми (цыганами и пр.) свадебными гостями, различныхъ даяній, кот. потомъ пропиваются. Также: люди, кот. участвуютъ въ этомъ обрядѣ и самый добытый даянія. МУЕ. ІІІ. 170. Як прийдуть усі люде до дому молодого, то тоді починається циганщина. Циганщина збірається увечері. Убереться один чоловік у жіночий убір, а другий чоловік убереться у салдатський мундір, а пику умаже сажею, і тоді забірають усі люде мішки і йдуть циганити з музиками. (Придя въ хату, переодѣтые играютъ роль цыганъ, танцуютъ, а остальные — выпрашиваютъ и крадутъ). Нациганять усячини, та тоді прийдуть до весільного батька і продадуть кому небудь свою циганщину, а на ті гроші куплять собі горілки, бо батько весільний циганам не дає горілки. (Затѣмъ пируютъ). МУЕ. І. 155. (Полт.).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 429.