ЦЕРБЕР
Значення цербер це
ЦЕ́РБЕР, а, ч.
1. У старогрецькій міфології — триголовий злий пес з хвостом і гривою з гадюк, який охороняє вхід у підземне царство. Ввесь, до найдальших осель, заслухавсь [Орфея] здивований Тартар.. Цербер не смів роззявляти потрійної пащі своєї (Зеров, Вибр., 1966, 219).
2. перен. Лютий і пильний охоронець. Цідило, невтомний цербер цього місця [зали суду], позачиняв вікна (Фр., VI, 1951, 267); — А коменданта я таки закидав гранатами в хаті, так і не вийшов глянути на своїх церберів… (Шер., В партиз. загонах, 1947, 51); *У порівн. — В чім діло? — тихим, стомленим голосом невсипущого працівника звернувся він [письмоводитель] до десяцьких, що церберами, хитро осміхаючись, стояли коло порогу [порога] (Вас., IV, 1960, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 201.
цербер Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Cerberus | цербер |
цербер Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tserber | tserber | tserber |
цербер Рід - іменник, чоловічий рід, істота
цербер Словоформи слова
| Називний | цербер | цербери |
| Родовий | цербера | церберів |
| Давальний | церберові, церберу | церберам |
| Знахідний | цербера | церберів |
| Орудний | цербером | церберами |
| Місцевий | на/у цербері, церберові | на/у церберах |
| Кличний | цербере | цербери |
цербер Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |
цербер в англійській розкладці - wth,th
Цитати української літератури з використанням слова цербер
"Вже й цербер на шляху."Хвильовий Микола - Зелена туга
"56 Цербер — у старогрецькій міфології триголовий злий пес з хвостом і гривою з гадюк, який охороняв вхід у підземне царство."Куліш Пантелеймон Олександрович - Маруся Богуславка