СПЕЧЕНИЙ

СПЕ́ЧЕНИЙ¹, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до спекти́¹. — Оце вам м’яка паляниця, а се і хліб, сьогодні тілько спечений (Мирний, І, 1954, 167); Їжа в них була одноманітна, убога — юшка з в’яленої риби з прісними коржами, спеченими на каміннях вогнища (Скл., Святослав, 1959, 16); — От, бач, яка паска у нас хороша придалась? От і печений баранчик і поросятко дуже мудро спечене… (Кв.-Осн., II, 1956, 237); Мати мовчала, її очі були сухі, мов спечена сонцем земля (Панч, Іду, 1946, 27); Крізь спечені гарячкою уста інколи добувався тихий стогін (Коцюб., І, 1955, 229); — Ма-мо…— ледь чутно ворушаться спечені жаром губи (Коз., Гарячі руки, 1960, 128); // у знач. прикм. Що дикі свині бувають по лісах, се кожний знає і не чудується занадто: вони, врешті, не такі страшні і небезпечні, а спечені навіть смачні (Мак., Вибр., 1956, 372); Христя увійшла вся заплакана, держачи в другій руці спечену руку (Мирний, III, 1954, 77); // у знач. ім. спе́чене, ного, с. Хлібобулочний виріб або вироби, приготовлені способом випікання. Старі досвідчені колгоспниці дають оцінку кулінарним витворам жінок, враховуючи як смакові якості, так і зовнішнє оформлення спеченого (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 157).

◊ Що́йно (ті́льки що, ті́льки-но) спе́чений, ірон. — те саме, що новоспе́чений. Глибоко зітхнувши, далі заговорив [Ковалишин] тим твердим тоном, яким щойно спечені начальники звертаються до підлеглих (Шовк., Людина.., 1962, 168).

2. у знач. прикм. Розморений, з почервонілим від спеки або внутрішнього жару лицем. Надійшов [професор].., а за ним поліцай, оба спечені, бо жара пекла (Мак., Вибр., 1954, 333); // Укритий смагою (про губи). Сень подав йому воду з дзбанком, і Василь довго-довго не віднімав спечених уст від посудини (Фр., І, 1955, 175); Вона розтуляє спечені губи й ловить повітря.., обіймає пухкими рученятами шию лікаря (Коцюб., І, 1955, 414); // Випалений сонцем та засухою, без рослинності (про степ, ниву і т. ін.). Сонечко стоїть низько на заході й червонить своїм світлом гарячим спечений степ (Л. Укр., III, 1952, 476); Стомлена, спечена, пилом прибита, Журиться нива, дощем не полита (Манж., Тв., 1955, 42).

СПЕ́ЧЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спекти́². В сучасному доменному виробництві вирішальну роль у збільшенні виплавки чавуну відіграє агломерат (спечена з вапняком руда) (Рад. Укр., 24.I 1963, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 502 - 503.