СКОРОДИТИ
Значення скородити це
СКОРО́ДИТИ, джу, диш, недок., перех. і без додатка.
1. Розпушувати землю бороною, граблями; боронувати. Онися тикнула йому в руки граблі, й він мусив скородити, а потім чистити доріжки (Н.-Лев., III, 1956, 107); По примороженій ріллі не скородили озимини, щоб не зривати скиби з корінцями (Горд., Цвіти.., 1951, 18); * Образно. Її [пустиню] орали кінськії копита, Скородили списи (Фр., XIII, 1954, 281); Кулі.. з форкотом скородили свіжу ріллю (Стельмах, II, 1962, 193); // чим. Залишати на чому-небудь сліди у вигляді довгих заглибин. Коли його кінь вгрузає у сніг, то полісовщик починає шкарубкими передами скородити поле (Стельмах, І, 1962, 87).
2. розм. Те саме, що дря́пати1 1. Вона [панночка] мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, і водою зливає (Вовчок, І, 1955, 109).
3. перен., рідко. Завдавати ударів кому-небудь. Де тільки яка заваруха на ярмарку або на храму, де пахне бійкою, — безпремінно й Інокентій там треться. Чи молоді, чи старі чоловіки затівають бійку, йому байдуже: вривається з гиркою-фунтовичком у кулаці — і пішов скородити направо й наліво (Тют., Вир, 1964, 21); Гукнув Карпо до сусідів, торкаючи рукою шаблю біля боку: — Панів скородити треба, нехай земля трохи почекає (Ле, Україна, 1940, 276).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 300.
Скородити, джу, диш, гл. Бороновать передъ посѣвомъ. Вас. 196. Чуб. VII. 401. Він оре, скороде, конопельки сіє. Мет. 309. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. Ном. № 6821.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 140.
скородити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| scorodite | скородити |
скородити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| skorodyty | skorodyty | skorodyty |
скородити Рід - дієслово, недоконаний вид,іменник, чоловічий рід, неістота
скородити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | скороджу | скородимо |
| 2 особа | скородиш | скородите |
| 3 особа | скородить | скородять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | скородитиму | скородитимемо |
| 2 особа | скородитимеш | скородитимете |
| 3 особа | скородитиме | скородитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | скородив | скородили |
| Жіночий рід | скородила | |
| Середній рід | скородило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | скородьмо | |
| 2 особа | скородь | скородьте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | скородячи | |
| Минулий час | скородивши |
скородити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |
скородити в англійській розкладці - crjhjlbnb
Цитати української літератури з використанням слова скородити
"Чи молоді, чи старі чоловіки затівають бійку, йому байдуже: вривається з гиркою-фунтовичком у кулаці — і пішов скородити направо й наліво."Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"Почав оце Демко скородити город, і все ж ніби йшло гаразд"Рутківський Володимир Григорович - Джури козака Швайки
"Онися тикнула йому в руки граблі, й він мусив скородити, а потім чистити доріжки"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Старосвітські батюшки та матушки
"Не буде ж він сам і за плугом ходити, і сіяти, і скородити."Самчук Улас Олексійович - Волинь
"Спершу звисока й по центру, а тоді взялися бомбити з низького лету, геть од краю до краю, все підряд, щільно й рясно, взялися скородити його вздовж і впоперек вогнем та засівати залізом"Багряний Іван Павлович - Людина біжить над прірвою
"У нас герб, і ми залишаємось віддані кайзерові, — казала пиховито і ніяк не хотіла повірити, що німецькі вояки здатні були скородити мінні поля військовополоненими і вчительок затовкувати в пацв’яховані бочки…"Гончар Олесь Терентійович - Циклон