САМОІЗОЛЮВАТИСЯ

САМОІЗОЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док. Ізолювати себе від кого-, чого-небудь. Сидимо ми на горбку.. Кожен думає про щось своє, кожен хоче самоізолюватися (Кол., На фронті.., 1959, 91); Жоден з національних загонів цього [міжнародного комуністичного] руху не зможе виконати свої завдання, коли він самоізолюється, замкнеться в національну шкаралупу, перейде на платформу національного егоїзму (Ком. Укр., 7, 1965, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 38.