САЙДАК

САЙДА́К, а́, рідко. Те саме, що сагайда́к 1. Через плечі [боярина] перевішений був лук і сайдак зі стрілами (Фр., VI, 1951, 45); * Образно. Ростуть роки, ..І в сайдаках сердець зотліли стріли згадок (Бажан, Вибр., 1936, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 16.

Сайдак, ка, м.

1) = Сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Макс. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов. 89.

2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 96.