РОЗМОРДУВАТИ
Значення розмордувати це
РОЗМОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Ви́кликати в кого-небудь стан збудження, роздратування; // безос. А Прокіп уже не йшов, а біг і розмахував не тільки картузом, а обома руками і щось кричав, тільки здалека не було чути.— Он дивись ти! Чого це його розмордувало? (Тют., Вир, 1964, 235).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 748.
Розмордувати, ду́ю, єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 52.
розмордувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
rosmorduc | розмордувати |
розмордувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
rozmorduvaty | rozmorduvaty | rozmorduvaty |
розмордувати Рід - дієслово, доконаний вид
розмордувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмордую | розмордуємо |
2 особа | розмордуєш | розмордуєте |
3 особа | розмордує | розмордують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розмордував | розмордували |
Жіночий рід | розмордувала | |
Середній рід | розмордувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмордуймо | |
2 особа | розмордуй | розмордуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розмордувавши |
розмордувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
12 | 5 | 7 |