РОЗДЗВОНЮВАТИ
Значення роздзвонювати це
РОЗДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДЗВОНИ́ТИ, дзвоню́, дзво́ниш, док., перех. і без додатка, розм. Розголошувати, поширювати, розповсюджувати скрізь яку-небудь новину, чутку, плітку і т. ін. Зоя роздзвонювала свою новину (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 219); [Микита:] І хто ж це роздзвонив про мою вигадку? Я ж і не показував нікому… (Сам., II, 1958, 183); Сашко роздзвонив по всьому селу про найкращого в світі майстра — шевця Данила (Чаб., Катюша, 1960, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 663.
роздзвонювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rozwojowy | роздзвонювати |
роздзвонювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozdzvoniuvaty | rozdzvoniuvaty | rozdzvonyuvaty |
роздзвонювати Рід - дієслово, недоконаний вид
роздзвонювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | роздзвонюю | роздзвонюємо |
| 2 особа | роздзвонюєш | роздзвонюєте |
| 3 особа | роздзвонює | роздзвонюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | роздзвонюватиму | роздзвонюватимемо |
| 2 особа | роздзвонюватимеш | роздзвонюватимете |
| 3 особа | роздзвонюватиме | роздзвонюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | роздзвонював | роздзвонювали |
| Жіночий рід | роздзвонювала | |
| Середній рід | роздзвонювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | роздзвонюймо | |
| 2 особа | роздзвонюй | роздзвонюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | роздзвонюючи | |
| Минулий час | роздзвонювавши |
роздзвонювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 5 | 8 |