РОЗГРІБАТИ
Значення розгрібати це
РОЗГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш і діал. РОЗГРА́БУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГРЕБТИ́, бу́, бе́ш і діал. РОЗГРА́БАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Розгортати, розкидати що-небудь ногами, руками, лопатою, граблями і т. ін. Під тином Півень, біля хати, Знічев’я смітник розгрібав (Гл., Вибр., 1951, 102); Райко взяв паличку й став розгрібати багаття (Вас., І, 1959, 144); Як дика кицька пазурами, почала [Маріора] розграбувати пальцями землю під кущем (Коцюб., І, 1955, 217); Чорні, сиві смушеві шапки, жіночі хустки так і ворушаться, як ота комашня, коли розгребеш її гніздо (Н.-Лев., І, 1956, 58); Курка не з’їсть, доки не розграбає (Номис, 1864, № 12271); Софія розгребла в лунці землю (Донч., Дочка, 1950, 28).
2. тільки недок. Розгортати воду, пливучи. Запрацював [Сеспель] руками, розгрібав і бурунив воду, а тіло однак безнадійно йшло на дно (Збан., Сеспель, 1961, 411).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 658.
Розгрібати, ба́ю, єш, сов. в. розгребти́, бу́, бе́ш, гл. Разгребать, разгресть. КС. 1883. VII. 587. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 40.
розгрібати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rake | разгребать |
розгрібати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozghribaty | rozghribaty | rozhribaty |
розгрібати Рід - дієслово, недоконаний вид
розгрібати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розгрібаю | розгрібаємо |
| 2 особа | розгрібаєш | розгрібаєте |
| 3 особа | розгрібає | розгрібають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розгрібатиму | розгрібатимемо |
| 2 особа | розгрібатимеш | розгрібатимете |
| 3 особа | розгрібатиме | розгрібатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розгрібав | розгрібали |
| Жіночий рід | розгрібала | |
| Середній рід | розгрібало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розгрібаймо | |
| 2 особа | розгрібай | розгрібайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | розгрібаючи | |
| Минулий час | розгрібавши |
розгрібати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |
розгрібати в англійській розкладці - hjpuhs,fnb
Цитати української літератури з використанням слова розгрібати
"Я почав розгрібати його спершу руками, тоді якоюсь залізякою, що попалася мені під руку"Нестайко Всеволод Зіновійович - Чарівні окуляри
"Згадав про городні ділянки: чи знайдеться що-небудь? Можна костуром розгрібати."Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь
"Балабуха підвівся, почав розгрібати сіно й вглядів щось кругле та здорове."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Старосвітські батюшки та матушки
"Батько перестав копати, став на коліна і зачав розгрібати солому руками, занурюючи їх усе глибше й глибше, і раптом затих, ніби перестав дихати, ніби він там щось зловив під соломою дуже дороге і важливе."Вінграновський Микола Степанович - Первінка
"Чумаченко кинувся розгрібати пісок, швидко, невпинно, по-собачому, заламуючи до крові нігті, але не відчуваючи болю"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир