РОЗБІЯКА
Значення розбіяка це
РОЗБІЯ́КА, и, рідко.
1. ч. Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом; розбійник. Заводив він у думках свого товариша в темні лісові нетрі, напускав на його розбійників, які замахнулися вже на його ножами; тоді сам вибігав із-за кущів з рушницею, розгонив розбіяк (Вас., І, 1959, 164); Без сльози гіркої Поспішає розбіяка До добичі свої [своєї] (Рудан., Тв., 1959, 46).
2. ч. і ж. Те саме, що задира́ка. — Та він у нас і не такий уже розбіяка, як його уславили: як до нього добре — він удвічі добрий (Вас., II, 1959, 361).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 613.
Розбіяка, ки, м. Разбойникъ, забіяка, драчунъ. КС. 1882. X. 167. Грин. III. 591. І чоловічок не показний, а там розбіяка такий, що й Господи. Харьк.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 32.
розбіяка Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rosbach | розбіяка |
розбіяка Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozbiiaka | rozbiiaka | rozbiyaka |
розбіяка Рід - іменник, чоловічий і жіночий рід, істота
розбіяка Словоформи слова
| Називний | розбіяка | розбіяки |
| Родовий | розбіяки | розбіяк |
| Давальний | розбіяці | розбіякам |
| Знахідний | розбіяку | розбіяк |
| Орудний | розбіякою | розбіяками |
| Місцевий | на/у розбіяці | на/у розбіяках |
| Кличний | розбіяко | розбіяки |
розбіяка Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
розбіяка в англійській розкладці - hjp,szrf
Цитати української літератури з використанням слова розбіяка
"— Що вийде? — жартом обізвався батько, — розбіяка великий вийде — ось що! Ото чули про Кармелюка, а це другий буде такий."Васильченко Степан Васильович - Широкий шлях