РЕПРЕЗЕНТУВАТИ

РЕПРЕЗЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.. перех., книжн.

1. тільки недок. Бути представником кого-, чого-небудь і від когось, чогось; представляти. Він не був комуністом. Та.. він репрезентував країну, ім’я якої само по собі звучало як комунізм (Ю. Янов., Київ. опов., 1948, 20); Острів же наш, радянський, і ми тут репрезентуємо радянську владу (Трубл., Лахтак, 1953, 183); [Ярчук:] Будемо пам’ятати, що особисті гідності Сергія Михайловича Бережного є новим виявом гідності тієї культури, яку він так блискуче репрезентує (Мик., І, 1957, 379); // Бути виразником якихось поглядів. Ми тільки подамо кілька документів з отих самих шматків паперу, що звуть себе газетами й репрезентують громадську думку різних українсько-німецьких «угруповань» (Вишня, І, 1956, 279); Загальновідомо, що в радянській українській драматургії є чимало творів, які можна сміливо зарахувати до того художнього напрямку, який так блискуче репрезентував покійний письменник [І. Кочерга] (Вітч., 12, 1962, 173); У величезній масі робітників і селян-бідняків, охоплених інстинктивною ворожнечею до пихатих невігласів-хазяїв, Франко розпізнав групи, що репрезентували різні настрої (Мист., 5, 1965, 29).

2. Рекомендувати кого-небудь, називаючи його, знайомлячи з ним. — Білянка, моя дружина, ніколи не простила б, що я не репрезентував її такій особі! (Полт., Повість.., 1960, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 511.