РЕМІСНИЧИЙ

РЕМІСНИ́ЧИЙ, а, е.

1. Прикм. до ремісни́к 1. Гвардійці в своїх мальовничих мундирах, реміснича челядь у полотняних куртках і фартухах, з засуканими рукавами стояли в рядах, із зброєю в руці (Фр., VI, 1951, 156); В XI-XIII ст. ст. кількість ремісничих і торгових центрів Київської Русі набагато збільшилася, але і в цей час не всі поселення, які називаються в джерелах «городами», були насправді містами (Археол., VIII, 1953, 15); // Який носять ремісники (у 3 знач.) (про одяг). У нього й досі на обличчі Смага сільських, гарячих літ, Юнак у формі ремісничій Зустрів новий, широкий світ (Мас., Поезії, 1950, 153); З палким рум’янцем на обличчях, з вогнем у поглядах ясних, в нових шинелях ремісничих, — я тут немало бачу їх [юнаків] (Уп., Вірші.., 1957, 88); // у знач. ім. ремісни́че, чого, с., розм. Те саме, що Ремісни́че учи́лище. — Біографія коротка, — нарешті промовив Петро. — В сорок третьому взяли мене на фронт, поранило, вилікувався, пішов на металургійний завод у ремісниче (Загреб., Спека, 1961, 35); Та й подумав, що я ж не марно Ремісниче скінчив у місті, Діло знав, і робив ударно, І виконував план на двісті (Забашта, Нові береги, 1950, 48).

∆ Ремісни́че учи́лище — професійно-технічний навчальний заклад, який готує кваліфікованих робітників для різних галузей народного господарства. Люба була в інтернаті. А потім закінчила ремісниче училище і стала муляром (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 21).

2. Пов’язаний з ремеслом (у 1 знач.). Монополії розоряють і дрібних власників міста. Ремісниче виробництво руйнується. Дрібні промислові і торговельні підприємства цілком залежать від монополій (Програма КПРС, 1961, 26); Поява машин, фабрик та заводів вела до витіснення ремісничого виробництва (Нова іст., 1956, 27); // Заснований на ремеслі. Прядіння і ткацтво в мануфактурний період відособились як нові види, відповідні знаряддя були удосконалені і видозмінені, але самий процес праці, анітрохи не поділений, лишався ремісничим (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 379); // Яким відзначається ремесло. До останнього часу кулінарія мала чисто ремісничий характер, її наукові основи не були розроблені, вона не мала серйозної технічної бази (Технол. пригот. їжі, 1957, 3).

3. перен. Шаблонний, позбавлений творчої ініціативи, натхнення. З ремісничого сценарію не поставити хорошого фільму, як би його не дотягувати, скільки б співавторів до безталанного сценариста не «підпрягати» (Літ. Укр., 24.V 1966, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 503.