РЕМІСНИКУВАТИ
Значення ремісникувати це
РЕМІСНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Займатися ремеслом (у 1 знач.). — Раніш король забороняв нам ремісникувати, і ми мусили жити з самого лихварства (Тулуб, Людолови, І, 1957, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 503.
ремісникувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Ramsgate | ремісникувати |
ремісникувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| remisnykuvaty | remisnykuvaty | remisnykuvaty |
ремісникувати Рід - дієслово, недоконаний вид
ремісникувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | ремісникую | ремісникуємо |
| 2 особа | ремісникуєш | ремісникуєте |
| 3 особа | ремісникує | ремісникують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | ремісникуватиму | ремісникуватимемо |
| 2 особа | ремісникуватимеш | ремісникуватимете |
| 3 особа | ремісникуватиме | ремісникуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | ремісникував | ремісникували |
| Жіночий рід | ремісникувала | |
| Середній рід | ремісникувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | ремісникуймо | |
| 2 особа | ремісникуй | ремісникуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | ремісникуючи | |
| Минулий час | ремісникувавши |
ремісникувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |