ПІДБУРЮВАТИ

Значення підбурювати це

ПІДБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДБУ́РИТИ, рю, риш, док., перех.

1. Розмовами спонукати кого-небудь до якихось дій, вчинків. Товариші.. почали всім розказувати про Денисові заміри та підбурювати людей, щоб не поступалися тією землею (Гр., II, 1963, 351); — У волості скажи, кому слід, щоб цього баламуту мотузками скрутили, бо він.. проти закону неподібні слова говорив і людей підбурював (Кочура, Зол. грамота, 1960, 55); Вона рознюхає, хто підбурив жінок, і сама без коменданта покарає непокірних (Хижняк, Тамара, 1959, 196); // перев. у сполуч. із сл. проти. Викликаючи протест, незадоволення, настроювати когось проти кого-, чого-небудь. [Вакуленко:] Він на острові не сидить, склавши руки, усіх підбурює проти мене, знову хоче на моє місце стати, а може, і головою колгоспу (Корн., II, 1955, 194); Троцькісти намагалися підбурити безпартійні робітничі маси проти партії і внести розкол у робітничий клас (Іст. УРСР, II, 1957, 226).

2. перен. Підсилювати, стимулювати яку-небудь дію, якийсь вчинок (перев. негативно впливаючи на когось). Піп не сів. Ображене самолюбство підбурювало його залишити князя й піти геть (Ле, Наливайко, 1957, 122); // Діючи на почуття, збуджувати, розпалювати. — Завжди, коли йду в бій, то як на свято. Тоді в мене серце очищається, свіжу кров гонить. Небезпека тільки підбурює мене (Шер., В партиз. загонах, 1947, 68).

3. Виклика́ти в кого-небудь бажання виконати яку-небудь дію, заохочувати до якогось вчинку. [Поет:] Тепер тремтить моє серденько, І дух якийсь підбурює мене До співів радісних! (Сам., І, 1958, 241); — Ну добре, — говорив Олесь Васильович, як завжди, намагаючись мене підбурити, — розкажіть сюжет у двох словах! (Донч., VI, 1957, 620).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 401.

Підбурювати, рюю, єш, сов. в. підбурити, рю, риш, гл.

1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить.

2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 160.

підбурювати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
to inciteподстрекать

підбурювати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
pidburiuvatypidburiuvatypidburyuvaty

підбурювати Рід - дієслово, недоконаний вид

підбурювати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особапідбурююпідбурюємо
2 особапідбурюєшпідбурюєте
3 особапідбурюєпідбурюють
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особапідбурюватимупідбурюватимемо
2 особапідбурюватимешпідбурюватимете
3 особапідбурюватимепідбурюватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідпідбурювавпідбурювали
Жіночий рідпідбурювала
Середній рідпідбурювало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа підбурюймо
2 особапідбурюйпідбурюйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часпідбурюючи
Минулий часпідбурювавши

підбурювати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1156

підбурювати в англійській розкладці - gsl,eh.dfnb

Цитати української літератури з використанням слова підбурювати

"3 Настренчувати — підбурювати."Королів-Старий Василь Костянтинович - Перелесник

"— В того колодника є свій онук, мав би його підбурювати, а не Ольга чи мене"Білик Іван Іванович - Похорон богів

"— А єпископам та ігуменам у світські справи втручатися і такими турбаціями народ до сум’яття й бунту підбурювати не слід!"Старицький Михайло Петрович - Останні орли

"Починаючи з року 1688 запорожці, побачивши, як на гетьманщині старшина пригнітила поспільство, почали підбурювати селян Лубенського та Миргородського полків до повстання проти панів (старшини)"Кащенко Адріан Феофанович - Кость Гордієнко-Головко — останній лицар Запорожжя

"Товариші ще довгенько про це розмовляли, а другого ж дня справді почали всім розказувати про Денисові заміри та підбурювати людей, щоб не поступалися тією землею"Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами