ПРИБЛУДА

Значення приблуда це

ПРИБЛУ́ДА, и, ч. і ж. 1. зневажл. Той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось. В тому господньому селі, На нашій славній Україні, — Не знаю, де вони взялись, — Приблуда князь. Була й княгиня (Шевч., II, 1953, 9); І звідки така напасть на неї? Притарабанився якийсь приблуда взимку з Варивоном до дівчат на колодку, сидів, мов сич, слова не промовив, а в душу її мов обома руками заліз (Стельмах, II, 1962, 342); // Зайшла, немісцева людина; захожий. Слово «приблуда» було для нього найобразливішим словом. Байда не почував себе тут приблудою, він прийшов у це село з чесними намірами і, крім добра, нічого більше не бажав людям (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 30); // Людина, чужа якому-небудь середовищу. — Нема потреби нам пхатися в ті панські-магнатські круги [кола], де ми довіку будемо приблудами та приймачами (Фр., VIII, 1952, 49); // Людина, що не має постійного місця проживання; бродяга. — Вже знов оце приблудилась до села, приблудо, волоцюго! (Н.-Лев., II, 1956, 25); — Ти знаєш, що ти — приблуда, волоцюга? Тільки од мене підеш, тебе зразу в тюрму запровадять (Вас., III, 1960, 299); — А там, на базарі, сам, бачив [Пампушка], вистави вишкварюють якісь приблуди, мандрівні лицедії (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 139); Виє вітер, довго виє, навіть слухать обрида.. Ну, чому б тобі, приблудо, не заснути уночі, Не погріть старечі кості в димарі чи на печі? (Сим., Земне тяжіння, 1964, 71); // Тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін.

2. жарт. Про того, хто не може всидіти вдома, любить бродити. Мати, остро позирнувши на Мирона, сказала.. : — Іди, приблудо, йди! Такий парубок великий, що вже би далі женився, а такі дурниці говорить (Фр., І, 1955, 234); Ніколи не держався [Тарас] хати, а тинявся десь по бур’янах, за що старша сестра Катерина прозвала його маленьким приблудою (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 560.

Приблуда, ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 407.

приблуда Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
strayприблуда

приблуда Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
prybludaprybludaprybluda

приблуда Рід - іменник, чоловічий і жіночий рід, істота

приблуда Словоформи слова

Називнийприблудаприблуди
Родовийприблудиприблуд
Давальнийприблудіприблудам
Знахіднийприблудуприблуд
Оруднийприблудоюприблудами
Місцевийна/у приблудіна/у приблудах
Кличнийприблудоприблуди

приблуда Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
835

приблуда в англійській розкладці - ghb,kelf

Цитати української літератури з використанням слова приблуда

"Цілий день відганяли її вартові, але що відженуть в одному місці, вона виринає в іншому, шастає, никає, мов приблуда, мов незнищимий дух цих розбуялих і ніби вічнозелених виноградників."Гончар Олесь Терентійович - За мить щастя

"Хтозна, може, це був той самий приблуда, якого вона вже огріла веслом коло свого двору"Близнець Віктор Семенович - Земля світлячків

"Як приблуда-мандрівниця"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир

"Його прадід не був приходько з Польщі, ні приблуда на Україні звідкільсь"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Причепа

"«Людина, яка носить у собі «Оріон»… Отак з щемливою гостротою відчув, що не приблуда він тут, щось таки важить його особа бодай для декого із рідні"Гончар Олесь Терентійович - Берег любові

"Лиш не ляга моя приблуда,"Вінграновський Микола Степанович - «Заходить сонце. Сніг іде…»

"А що приблуда — здогадався від першого разу"Загребельний Павло Архипович - Диво

"Той песик був приблуда, але розмовляв людською мовою і такі чудні казки оповідав"Шевчук Валерiй - Дiм на горi

"Була тут немов приблуда безіменна, а тепер і Весела знатиме, що проживає у них на селищі дівчина така, по імені Єлька — Олена Чечіль і що хтось за неї згадав, комусь ніби й потрібна"Гончар Олесь Терентійович - Собор

"Але на стеблівському небокрузі зійшла нова зоря: то була приблуда з якогось села, Олександра, делікатна, русява, з тонким обвідом лиця, з карими задумливими очима"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українські гумористи та штукарі