ПОНОЧІТИ
Значення поночіти це
ПОНОЧІ́ТИ, і́є, недок., безос., розм. Темнішати з наступанням ночі. Я ліг коло куреня й не зоглядівся, як смеркало й поночіло, як зорі висипались на небі (Н.-Лев., V, 1966, 165); Зовсім поночіло, і біле тіло на чорній корі груші здавалося блідою плямою (Ле, Україна.., 1940, 252); День за днем просиджувала [Зоя] дома, у своїй кімнатці, і хіба зрідка, пізно увечері, коли зовсім поночіло, проходилась понад дворами (Хор., Незакінч. політ, 1960, 150).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 165.
Поночіти, чіє, гл. безл. Темнѣть вечеромъ. Уже стало поночіти, як ми рушили додому. Волч. у. Хай ще більш поночіє. Мнж. 190.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 312.
поночіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| panoche | поночіти |
поночіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ponochity | ponochity | ponochity |
поночіти Рід - дієслово, недоконаний вид
поночіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поночію | поночіємо |
| 2 особа | поночієш | поночієте |
| 3 особа | поночіє | поночіють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поночітиму | поночітимемо |
| 2 особа | поночітимеш | поночітимете |
| 3 особа | поночітиме | поночітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | поночів | поночіли |
| Жіночий рід | поночіла | |
| Середній рід | поночіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поночіймо | |
| 2 особа | поночій | поночійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | поночіючи | |
| Минулий час | поночівши |
поночіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
поночіти в англійській розкладці - gjyjxsnb
Цитати української літератури з використанням слова поночіти
"І тільки ввечері, як сонце сяде і надворі стане поночіти, їх нерви заспокояться, якраз так, як той вітер, що тижнями дме цілий день од сходу до заходу сонця і надворі стишується вже смерком."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Неоднаковими стежками
"Місяць починає вже поночіти і, мабуть, десь далеко на землю сходить світанок"Хвильовий Микола - Мати