ПОМЕЛО
Значення помело це
ПОМЕЛО́, а́, с. Палиця з прив’язаним до неї на кінці пучком хвойних гілок, ганчірок і т. ін. для вимітання золи з печей, для прочищання димоходів. [Степан:] Помела скільки не пороч, що воно в сажі, а воно знов лізтиме в каглу, бо на те воно помело! (Кроп., II, 1958, 61); Тут уже й гості почали злітатися: хто у вікно на помелі скаче, хто в двері на лопаті суне (Стельмах, II, 1962, 306); * Образно. Над музиками і танцюристами в’ється помело пилюки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 213); * У порівн. Дим від пожарища тягнувся довгим чорним помелом у поле через городи (Збан., Ліс. красуня, 1955, 27); // Те саме, що мітла́
1.
2. перен., зневажл., рідко. Людина, якою помикають. — Та щоб дурної сокири позичити, то треба на це аж дозволу чоловіка? Він, кажеш, господар… А хто ти в нього? Помело? Наймичка? (Вільде, На порозі, 1955, 184).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 115.
Помело, ла, с.
1) Метла. Зробив батько помело, — три дні хати не мело. Чуб. V. 1136.
2) Тряпка на длинной палкѣ для чищенія трубъ отъ сажи. Харьк.
3) Раст. Viscum album, омела. Вх. Лем. 453. Ум. Помельце́. Помельце замело. ЕЗ. V. 128.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 294.
помело́ — палиця з прив’язаним до неї на кінці пучком гілок, перев. хвойних, ганчірок і т. ін. для вимітання золи з печей, для прочищання димоходів; мітла; з одного боку, помело асоціюється з вогнем і піччю, тому ні піч, ні в печі не вимітали хатнім віником, бо це гріх, з другого, — помело асоціюється з нечистою силою, відьмою, оскільки, за повір’ями, ці сили літають на помелі (пор. у М. Стельмаха: «Тут уже й гості почали злітатися: хто у вікна на помелі скаче, хто в двері на лопаті суне»); у народі відома лайлива формула: «Відьмине помело!»; уособлює також слабохарактерну людину, якою помикають: «Зона в хаті замість помела»; жартують: «Прийшло помело, що у віхтя в гостях було»; див. ще мітла́ 1. [Степан:] Помела скільки не пороч, що воно в сажі, а воно знов лізтиме в каглу, бо на те воно помело (М. Кропивницький).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 468.
помело Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
pomelo | помело |
помело Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
pomelo | pomelo | pomelo |
помело Рід - іменник, середній рід, неістота,дієслово, доконаний вид
помело Словоформи слова
Називний | помело | помела |
Родовий | помела | помел |
Давальний | помелу | помелам |
Знахідний | помело | помела |
Орудний | помелом | помелами |
Місцевий | на/у помелі | на/у помелах |
Кличний | помело | помела |
помело Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
6 | 3 | 3 |
помело в англійській розкладці - gjvtkj
Цитати української літератури з використанням слова помело
"Василь почав будити її, а Олександрі приснилося, що окономова мати стала відьмою, сіла на помело, вхопила її за коси і потягла в комин."Коцюбинський Михайло Михайлович - На віру
"І відьма губила старе помело,"Воронько Платон Микитович - Коли б мене більше на світі було
"Тихо шурхало помело, великі білі перса мотались в неї між рук, чорна прірва блимнула морочно: жінка збирала сміття в ряднину"Шевчук Валерiй - Дiм на горi
"Нехай тоді гониться за вами, сівши верхи на кочергу або на помело."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Навіжена
"— А вже ж язик у тебе, парубче, ну, чисто як помело! — буркнув Охрім і, накривши картузом обличчя, ліг на парки."Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"— Перелеснику, ти — мій друг, але інколи язик у тебе, як помело, і ти не можеш своїми жартами не вкусити"Покальчук Юрій Володимирович - Озерний вітер
"Але харза не стала «стривати», мчала, як помело"Багряний Іван Павлович - Тигролови
"І не треба було на це гекатомбів трупів: вистарчило б кілька засудів, а тоді громадяни, патріоти і непатріоти, були б з тим рахувалися, що то таки влада, а не помело, і треба її слухати."Чайковський Андрій Якович - Чорні рядки