ПЛАСТИЧНИЙ

ПЛАСТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до пластики (у 1 знач.). Формують фарфорові вироби головним чином двома способами — пластичним і способом лиття (Розповідь.., 1970, 27); // Вигот. ліпленням, різьбленням, висіканням, виливанням. Відразу біля склоплавильної печі вироби з різноманітними пластичними прикрасами набувають закінченого вигляду і не потребують дальшої обробки (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 89); // У якому застосовується техніка ліплення, різьблення, висікання, виливання. Для оздоблення печей тепер, як і в минулому, широко застосовується пластична обробка (Жилий буд. колгоспника, 1956, 125).

2. перен. Гармонійний, виразний. Начко виклав розвідку [в часописі] ясно й зрозуміло,.. пластичним стилем (Фр., VI, 1951, 249); Пісенний ритм, реалістичні, невишукані, але яскраво-емоційні і пластичні образи, глибокий ліризм — такі основні риси поетики раннього А. Малишка (Рад. літ-во, 5, 1962, 53).

3. Стос. до пластики (у 4 знач.). В народних танцях людина показує трудові процеси в пластичній формі (Мист., 5, 1955, 5); // Такий, що виражає пластику в рухах, позі тощо. Пластичний монолог; // Гармонійно узгоджений, плавний, граціозний (про рухи, жести й т. ін.). Його педантична акуратність і автоматична точність при всіх вадах — глухоті, сліпоті й німоті — ці пластичні рухи, наче він виконував якусь пантоміму на сцені театру, а не робив звичайне діло, — все це було незвичайне, незрозуміле (Смолич, І, 1958, 85).

4. Здатний під тиском змінювати свою форму, зберігаючи цілість, не ламаючись; не ламкий. Тверде пружне тіло стає пластичним під впливом збільшення тиску (Наука.., 1, 1957, 23); Тіла.., в яких деформація лишається, називаються пластичними (наприклад, глина, віск, свинець) (Фізика, І, 1957, 29).

∆ Пласти́чна деформа́ція — зміна (форми або розмірів тіла), яка не зникає після закінчення дії зовнішніх сил, що її спричинили. Тіла поділяють на крихкі та пластичні. Крихкі тіла руйнуються без помітних пластичних деформацій (Допов. АН УРСР, 2, 1961, 212); Пласти́чна ма́са — природна або синтетична високомолекулярна речовина, що здатна за певних умов зберігати надану їй форму і є повноцінним замінником багатьох металів та інших матеріалів у промисловості. Сировиною для.. пластичних мас і хімічних волокон можуть бути нафта, гази або вугілля (Наука.., 8, 1958, 9).

5. Здатний змінюватися внаслідок зовнішнього впливу, пристосовуватися до умов середовища (про тварин, рослини). Картопля — культура пластична, здатна змінювати свої зовнішні ознаки, а також продуктивність під впливом умов середовища (Хлібороб Укр., 8, 1969, 24).

6. спец. Який сприяє відновленню, відтворенню тканин якого-небудь органа, організму. Харчові продукти містять в собі енергію, потрібну для життєдіяльності людини, і є пластичним матеріалом, з якого організм будує свої клітини, тканини і органи (Метод. викл. анат., 1955, 153).

∆ Пласти́чна опера́ція — хірургічна операція для усунення дефектів шкіри та штучного відновлення нормальної форми окремих органів шляхом пересадки тканини. До арсеналу засобів, що застосовуються хірургами при пластичних операціях, входять штучні замінники, які в основному постачає їм хімія (Веч. Київ, 4.ХІ 1966, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 566.