ПАТРОННИЙ

ПАТРО́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до патро́н²1. То була засідка стрільця.. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині (Ю. Янов., І, 1958, 335); // Признач. для патронів. На повитих мороком вулицях не припинявся рух: гуркотіли патронні повозки, проскакували кудись верхівці (Гончар, II, 1959, 399); // Який виготовляє патрони. Патронний завод; // Який заряджається патронами. Патронна гармата.

2. До складу якого входить патрон (див. патро́н²2). Патронний верстат; // Який здійснюється за допомогою такого патрона. Вибір револьверного верстата при патронній роботі, тобто при обробці окремих заготовок, закріплених в патроні, проводять за найбільшим діаметром оброблюваного виробу (Технол. різального інстр., 1959, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 98.