ПАТРИСТИКА

ПАТРИ́СТИКА, и, ж. Напрям ідеалістичної християнської догматичної філософії II-VIII ст., представлений творами так званих отців церкви; // розм. Книжка, в якій вміщено такі твори. —Ф-ф-ф! — подув Антосьо, наче страх видував, склав все на парту, а патристику взяв і крісло з-за стола, .. сів та й почав товкти отців четвертого століття (Свидн., Люборацькі, 1955, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 96.