ПАТЕТИЧНО

Значення патетично це

ПАТЕТИ́ЧНО. Присл. до патети́чний. — Се вже така доля артистів і поетів, що вони кров’ю серця свого поливають собі шлях до безсмертя! — трохи патетично завважив поет (Л. Укр., III, 1952, 703); Мати патетично сплеснула руками і звела очі до неба (Смолич, II, 1958, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 93.

патетично Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
patheticпатетически

патетично Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
patetychnopatetychnopatetychno

патетично Рід - прислівник

патетично Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

патетично в англійській розкладці - gfntnbxyj

Цитати української літератури з використанням слова патетично

"- Ось вона, моя мрiя безсонних ночей! - Iван був у пiднесеному настрої i говорив трохи патетично"Бережной Василий - Гравiантена Iвана Мудрого

"- "Кожна гiлка мусить бути бiля свого дерева!" - патетично продовжував юнак"Бережной Василий - Iстина поруч

"— Дай, господи! — патетично викрикує Антін"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українські гумористи та штукарі

"— Ви летите у зоряні світи! — патетично вигукнув він"Бережний Василь Павлович - В зоряні світи

"І спитав — трохи патетично — товариш Огре:"Хвильовий Микола - «Лілюлі»

"— Нє! — почав патетично Хлоня"Хвильовий Микола - Санаторійна зона

"Des Lebens undemischte Freude ward keinem Irdischen zu teil[19], — цитував він патетично"Кобилянська Ольга Юліанівна - Людина

"— Ось вона, моя мрія безсонних ночей! — Іван був у піднесеному настрої і говорив трохи патетично"Бережний Василь Павлович - Гравіантена Івана Мудрого

"— Гей! — вирвалось у мене патетично й радісно… Але і це не спричинило ефекту"Самчук Улас Олексійович - На твердій землі

"І до цієї патетично-трагікомічної постаті з аверченківських фейлетонів Підмогильний цілком серйозно ставиться."Хвильовий Микола - Художній матеріал у «Новій Україні»