ПАДАТИ

Значення падати це

ПА́ДАТИ, аю, аєш, недок.

1. Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги. Слуха [Маланка], як стиха лущиться зерно з перестиглого колоса, м’яко пада на землю (Коцюб., II, 1955, 62); Листя падає огненними метеликами, і чути звук кожної шпильки з сосни (Ю. Янов., II, 1958, 124); — У нас оце якраз яблука падають… Вийдеш на світанку, а вони — бух, бух (Тют., Вир, 1964, 349); // Випадати (про сніг, дощ і т. ін.). Пада сніг, степи вкриває; Хуга б’є в моє вікно (Граб., І, 1959, 131); А потім сонце відсунуло тіні ночі, дощ перестав падати (Рибак, Що сталося.., 1947, 66); На вулиці нікого не було, бо падала мжичка (Мур., Бук. повість, 1959, 18); // Текти, спадати зверху вниз (про води потоку, річки і т. ін.). Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною і падає довгими пасмами в глибоку долину (Н.-Лев., II, 1956, 28); Цей ручай гомінкий — в долині внизу ставав справжньою річкою, що бігла по камінцях, падала водоспадами і ніколи не вгавала (Ю. Янов., II, 1958, 102); // Виділятися з атмосфери; осідати (про туман, росу і т. ін.). — Коли вже на цвіт падає погожа роса, я до схід сонця буджу бджолу на роботу (Стельмах, II, 1962, 79); * У порівн. — Я до тебе літатиму З хмари на розмову. На розмову тихо-сумну, На раду з тобою; Опівночі падатиму Рясною росою (Шевч., І, 1963, 238); // Заходити, сідати (про сонце). Вечір тихий; сонечко за гору пада, блищить вода (Вовчок, І, 1955, 181); Там десь уже низько падало сонце (Коп., Сусіди, 1955, 13).

Па́дати з не́ба — несподівано з’являтися, раптово відбуватися. Революція ніколи не падає з неба цілком готовою (Ленін, 27, 1972, 118); Се́рце па́дає чиє — хто-небудь відчуває хвилювання від захоплення, переляку, тривоги і т. ін. Я прислухавсь. Найменший шелест або стук — і моє серце падає і завмирає (Коцюб., І, 1955, 414).

2. Валитися на землю, втрачаючи рівновагу, опору в основі, в ногах. Статуя хитається і враз із п’єдесталом падає додолу (Л. Укр., II, 1951, 324); З хмар починали бити блискавки, — вціляли то в одно, то в друге дерево, що з великим гуком, ніби прощаючись із життям, падали, валились на землю (Скл., Святослав, 1959, 14); Він хапається руками за сосну, але втриматися не може і падає обличчям у сніг (Тют., Вир, 1964, 198); // Швидко опускатися, сідаючи, лягаючи і т. ін. Анна падає в знесиллі на широкий ослін в альтанці (Л. Укр., III, 1952, 357); Доря не хтів вставати. Витріщав очі, налякані світлом, і падав знов на подушку (Коцюб., II, 1955, 373); Управитель поспішає до коня, стромляє ногу в стремено і некрасиво, по-бабськи, падає на сідло (Стельмах, І, 1962, 90); Восени прилітають невідомі птиці, З дивним криком падають на ріку (Рильський, II, 1960, 159); // Валитися, руйнуючись. Стіна тріснула, розійшлася, балки підгнивали-падали, димарі наполовину стриміли (Мирний, IV, 1955, 16); Стеля падала, і по стінах текло… (Гончар, III, 1959, 204).

Па́дати в обі́йми кому — кидатися комусь на груди, щоб обійнятися. Кидається [Річард] до дверей, стрівається з Джонатаном, вони падають один одному в обійми (Л. Укр., III, 1952, 103); Розмахнув [Віталик] руки, і вона просто в обійми падає йому (Гончар, Тронка, 1963, 160).

[Ма́ло не] па́дати зі смі́ху (від ре́готу) — сміятися до нестями, до знемоги, реготати, згинаючись до землі. Вона якраз відхилялася, а він потрапляв у драбину, що аж відголос ішов, а всі падали зі сміху (Кобр., Вибр., 1954, 116); Легко одводячи рукою настовбурченого багнета вбік, я кричу йому в обличчя: — Ти чув? У Німеччині — ре-во-лю-ція!.. — і сам мало не падаю від реготу (Кол., На фронті.., 1959, 134); Па́дати в но́ги (до ніг) кому; Па́дати на колі́на (навко́лішки, ниць) перед ким і без додатка: а) дуже просити про щось, стаючи на коліна, низько вклоняючись і т. ін. Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молоді з розпущеними косами і падали в ноги, прохаючи на весілля (Коцюб., II, 1955, 30); б) виявляти до кого-небудь сильне почуття вдячності, почувати трепет перед кимось і т. ін. — Та ти мені в ноги падай за те, що я твого вишкребка весь вік годую (Тют., Вир, 1964, 255); в) принижуючись, просити пощади, помилування. — Курило не з тих, що падають на коліна. Степан Курило — герой! (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 175); Вдихну у груди пломінь блискавиць — Щоб перед ворогом не падать ниць (Павл., Бистрина, 1959, 231); Па́дати з ніг: а) те саме, що Вали́тися з ніг (див. вали́тися). Зморишся весь, аж повіки злипаються, Трохи не падаєш з ніг (Граб., І, 1959, 491); б) дуже старатися, інтенсивно працюючи, вкладаючи багато сил. Вона з ніг падала, щоб причепурити, наскільки можна, ще не добудовану хату (Добр., Очак. розмир, 1965, 285); [Так і] па́дати коло кого-чого, рідше за ким-чим: а) доглядати кого-, що-небудь, турбуватися про когось, щось. А коло дитини Так і пада [Наймичка], ніби мати (Шевч., І, 1963, 313); Давно вже він не робив нічого: не здолав. Падала коло всього сама Маруся (Вовчок, І, 1955, 257); — Пас, пас ціле боже літо, падав за скотиною (Кос., Новели, 1962, 71); б) упадати за ким-небудь, запобігати ласки в когось. А вже Парасці — скажи вона слово — він і в огонь піде! так і пада коло неї, здалека побачить — шапку здіймає, здоровкається (Мирний, IV, 1955, 36); Ластівкою падала коло мене дівчина… (Коцюб., І, 1955, 140).

3. Схилятися вниз, опускатися. Похнюплена голова його зів’яло падає на груди (Гончар, Тронка, 1963, 133); Руки падають, і він мовчить, безсилий (Рильський, II, 1960, 61); [Шабанов:] Шлагбаум падає… Дивлюсь — вагонами вже наших родичів антихристи везуть на захід, з дітьми й старими!.. (Довж., І, 1958, 108); // Звисати, спадати (перев. про волосся). Сидить дитина — бліде-бліде личко і чорно-русе волосся аж поза сухенькі плечечки [плечики] пада (Вовчок, І, 1955, 386); На голову Франка накинула хустку, що з-під неї падали дві довгі коси, перев’язані червоними стрічками (Чорн., Визвол. земля, 1959, 27); З-під шапки чорний чуб падає на веселі очі (Стельмах, І, 1962, 359); // перен. Опускатися круто, уступами. Від клуні стежка круто падає в яр з холодною джерельною водою (Тют., Вир, 1964, 6); // перен. Знижуватися (про течію, рівень води у водоймищах). Дніпро падає на протязі між гирлом Прип’яті і Кременчуком майже на 30 м (Геол. Укр., 1959, 369).

4. перен. Доходити, долітати, доноситися, ставати чутним (про голос, звуки, пісні і т. ін.). З туману, як з хмари, плив голос і падав між люди (Коцюб., II, 1955, 72); Пісня вже падала біля мене — про удівоньку, що пшениченьку сіє (Коп., Навколо полум’я, 1961, 3).

Па́дати в ду́шу (се́рце) — справляючи глибоке враження, надовго запам’ятовуватися. Слова його лились, текли І в серце падали (Шевч., II, 1953, 102); — Вчіться, любіть свою школу, своє село, свою Батьківщину, — падали слова старої вчительки в дитячі душі (Зар., Світло, 1961, 30).

5. Розповсюджуючись десь, по якій-небудь поверхні, покривати її собою (про світло, тінь і т. ін.). Світлий промінь пада В садову гущінь (Граб., І, 1959, 192); З відчинених дверей на подвір’я падало світло (Мур., Бук. повість, 1959, 19); На стіни падала ряба тінь від кущів бузку (Панч, Ерік.., 1950, 121); Чудесне буває море влітку, коли сонце падає безконечною дорогою на хвилі (Ю. Янов., V, 1959, 122); // Звертатися в чий-небудь бік, спрямовуватися на щось (про погляд, очі і т. ін.). Погляд її падає на Гелену, немов пронизує її і немов бачить крізь неї (Л. Укр., II, 1951, 248); Його очі все падали на те місце, де колись-то бачив чорну даму, але її не було там (Фр., VII, 1951, 257); // перен. Встановлюватися, наставати (про ніч, вечір і т. ін.). Коли падала ніч і все сліпила, тінями блукали [повстанці] по лісу, по березі річки, по вгородах, жадно шукаючи зустрічей… (Головко, І, 1957, 76); У трави тихо вечір падав (Воскр., Поезії, 1951, 297); // на кого, перен. Поширюватися на кого-небудь; стосуватися когось. — Не забувся, але, поміркуй, хто підказав мені, коли побачив сірники? Значить, вина падає на тебе, а я наче й збоку собі стою… (Стельмах, І, 1962, 544).

6. Ставати меншим, знижуватися (про те, що вимірюється, обліковується). На мої плечі скочується ще й нова турбота. Падає видобуток вольфраму (Мушк., Серце.., 1962, 240); Був [Дорош] зайнятий своїми думками: надої падають, кормів не вистачає (Тют., Вир, 1964, 134); — На всі наші товари, окрім щетини, падає ціна (Стельмах, Хліб.., 1959, 44); // Вказувати на пониження тиску (про барометр, манометр і т. ін.). Коли барометр падає, море штормує, багато подій приходить таких, що дивно стає, де вони могли взятися (Ю. Янов., ІІ, 1958, 59).

7. перен. Втрачатися або зменшуватися (про віру, надію, сили і т. ін.). Душа розпливається, Падають сили (Крим., Вибр., 1965, 54); Не злюбив Василь дворових більш ніж Йосипенка. Гірко йому було у ті часи. Віра в добро людське мерхла, падала у його (Мирний, IV, 1955, 170); Надія падає, як в морі день (Ю. Янов., V, 1959, 60).

Па́дати ду́хом див. дух.

8. Діставатися кому-небудь, припадати на когось (про те, що можна порахувати). Найбільше голосів падало на.. дотеперішнього війта (Фр., VIII, 1952, 16); // Приходитися, випадати на чию-небудь долю. На підставі формального акту, все, що мав Гордій, припадало Ганні. На неї падала повинність упорядкувати справу (Гр., ІІ, 1963, 159); — Дитина й задихнулася. У матері на руках. Мати плаче. "Чи багато на людину може падати?" — думав директор, простуючи до контори (Ю. Янов., II, 1958, 60); Зося Романовська зразу ж по благанні дзвона збагнула, яке горе падає на неї з цими притихлими мідними звуками (Стельмах, І, 1962, 642).

Па́дати на го́лову чию — обрушуватися, звалюватися на кого-небудь внаслідок важких обставин. Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам. Важкі випробування падали на їх голови одне за одним (Довж., І, 1958, 424).

9. Гинути в бою, поєдинку. О, не даремно, ні, в степах гули гармати, і ллялась наша кров, і падали брати… (Сос., І, 1957, 54); // Бути захопленим військом противника (про місто, населений пункт, укріплення і т. ін.). Незабаром вийшли [війська 2-го Українського фронту] до міста Васлуй і, оволодівши ним, швидко просувались на південь. Падали одне за одним міста Роман, Бакеу, Бирлад, Хуші (Гончар, III, 1959, 67); // Переставати діяти, скасовуватися (про політичний лад, уряд і т. ін.).

10. Випадати, вивалюватися (про зуби, волосся і т. ін.). Зуби у дитини падають.

11. Переставати існувати, гинути (про тварин); дохнути. Трофейні важкі битюги й красиві чистокровні рисаки спадали в тілі за кілька важких переходів, виснажувались на очах і падали в горах на кожнім кілометрі (Гончар, III, 1959, 88); — Я ще не дуже роздивився, але мені ясно й так, чого зимою падали телята. Тому, що в приміщеннях було холодно і молодняк випоювався водою, а не молоком… (Тют., Вир, 1964, 120).

12. перен. Опускатися морально: втрачати значення, авторитет або потрапляти у становище, яке заслуговує осуду. Ніколи європейський Захід не падав так низько в особі найпідліших представників, але ніколи не являла людина й стільки благородної сили й величі духу, скільки явила у світовій війні незмірна радянська душа (Довж., І, 1958, 356).

13. Приходитися на який-небудь склад (про наголос). Наголос падає на другий склад.

Па́дати в о́ко — те саме, що Впада́ти в о́ко (в о́чі, у ві́чі) (див. впада́ти1). Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб’яга (Горд., ІІ, 1959, 185).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 11.

Падати, даю, єш, гл.

1) Падать.

2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Лукаш. Падають у скотини зуби. Грин. І. 16.

3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять.

4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав. Грин. І. 98.

5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати. Шевч.

6) Ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. Ном.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 86.

падати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
fallпадать

падати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
padatypadatypadaty

падати Рід - дієслово, недоконаний вид

падати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особападаюпадаємо
2 особападаєшпадаєте
3 особападаєпадають
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особападатимупадатимемо
2 особападатимешпадатимете
3 особападатимепадатимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідпадавпадали
Жіночий рідпадала
Середній рідпадало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа падаймо
2 особападайпадайте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часпадаючи
Минулий часпадавши

падати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
633

падати в англійській розкладці - gflfnb

Цитати української літератури з використанням слова падати

"Враз його пройняла слабiсть, у вухах засичало, свiтло потьмарилось, i вiн почав хилитися, падати, провалюватись у якийсь темний хаос"Бережной Василий - Космiчний Гольфстрiм

"Нарештi, коли вечiр почав падати на село, а хмiль зовсiм розiбрав дiда й дядька Трохима, вони зупинились перед сивою з прогнутим хребтом шкапою, її тримав за уривок цибатий i теж п’яненький, у вилисiлiй шапцi селянин"Стельмах Михайло Панасович - Гуси-лебеді летять…

"Звичайно, люди не варті, щоб заради них страждати, зносити в горах спрагу, дряпатись по скелях, падати у прірви"Білик Іван Іванович - Танго

"Ах, як не хотілось йому падати, як не хотілось кидати автомата! Та автомат уже випав з рук, і вже нічим було його підняти з брудної землі"Довженко Олександр Петрович - Воля до життя

"— Нічого, діти, нічого, не треба тільки падати духом"Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина

"Вона, бідна, й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна."Франко Іван Якович - Захар Беркут

"Зачинає падати густий сніг"Чайковський Андрій Якович - Чорні рядки

"Раптом золота зірка почала стрімко падати на стривожену землю."Ячейкін Юрій Дмитрович - Піраміда

"Почали падати й розсипатися трони всіх німецьких королів, князів, герцоґів"Винниченко Володимир Кирилович - Відродження Нації

"Вгору летіти — сяк-так, а вниз падати? Це ж вірна погибель."Тютюнник Григорій Михайлович - Вир