ПАВОДОК

ПА́ВОДОК, дка, ч. тимчасове підняття рівня води в річках та інших водоймах внаслідок злив або розтавання снігу та льоду; повідь. Ще не мине повінь, а дощі вже викликають нові різкі підйоми рівнів води в річці — паводки (Наука.., 11, 1963, 28); Внизу, за схилом гори, що круто обривалася над Дінцем, до самого лісу — рівнина, залита весняним поводком (Автом., В. Кошик, 1954, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 8.

па́водок = па́водь — назви весня­ного розливу води; у народі, зокре­ма в піснях, його називали ще дуна́єм (див.); див. ще по́вінь.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 429.