ОБРОЧНИК
Значення оброчник це
ОБРО́ЧНИК, а, ч., іст. Кріпак, який замість панщини сплачує оброк. Селяниоброчники.. хотіли звільнитися від сплати поміщикові оброку (Нова іст., 1956, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 571.
Оброчник, ка, м. Давшій обѣтъ сдѣлать что либо во искупленіе грѣха. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою… Хвалити Бога, задержались іще в нас монастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк з’оброкувати. К. ЦН. 220.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 25.
оброчник Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
obruchnik | оброчник |
оброчник Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
obrochnyk | obrochnyk | obrochnyk |
оброчник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
оброчник Словоформи слова
Називний | оброчник | оброчники |
Родовий | оброчника | оброчників |
Давальний | оброчникові, оброчнику | оброчникам |
Знахідний | оброчника | оброчників |
Орудний | оброчником | оброчниками |
Місцевий | на/у оброчнику, оброчникові | на/у оброчниках |
Кличний | оброчнику | оброчники |
оброчник Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 3 | 5 |