ОБРОБІТОК

ОБРОБІ́ТОК , тку, ч. Дія за знач. обробля́ти¹2 — 5. І які тільки поголоски не полетіли з хати в хату про товариство спільного обробітку землі (Стельмах, II, 1962, 410); Дайте землі справжній обробіток, і ніяка посуха не страшна (Жур., Дорога.., 1948, 177); Добре попрацювали ланки на обробітку цукрових буряків (Колг. Укр., 11, 1958, 4); * Образно. За одинадцять років вона [школа] зможе розглядіти й добрати найдостойніших, у кого є педагогічне покликання і палке бажання присвятити своє життя обробітку освітньої ниви (Рад. Укр., 29.V 1963, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 568.