ОБРАНИТИ
Значення обранити це
ОБРА́НИТИ, ню, ниш, док., розм., рідко. Те саме, що пора́нити. — Що це з тобою? Де ти так обранив руки? (Руд., Вітер.., 1958, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 563.
Обранити, ню, ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений. Новомоск. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 24.
обранити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| obrnite | обранити |
обранити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| obranyty | obranyty | obranyty |
обранити Рід - дієслово, доконаний вид
обранити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обраню | обранимо |
| 2 особа | обраниш | обраните |
| 3 особа | обранить | обранять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | обранив | обранили |
| Жіночий рід | обранила | |
| Середній рід | обранило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обраньмо | |
| 2 особа | обрань | обраньте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | обранивши |
обранити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |