ОБРАЗНИК
Значення образник це
ОБРА́ЗНИК, а, ч. Той, хто образив кого-небудь. Під загальний регіт Мотря вибігла з кола, люто кинувши в обличчя образникові: — Нехай і так!.. Скоріше козла полюблю, ніж тебе (Руд., Вітер.., 1958, 274).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 561.
Образник, ка, ж. = Божник. Шух. І. 99.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 24.
образник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| obraznic | образник |
образник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| obraznyk | obraznyk | obraznyk |
образник Рід - іменник, чоловічий рід, неістота (обрАзник),іменник, чоловічий рід, неістота (образнИк)
образник Словоформи слова
| Називний | образник | образники |
| Родовий | образника | образників |
| Давальний | образникові, образнику | образникам |
| Знахідний | образник | образники |
| Орудний | образником | образниками |
| Місцевий | на/у образнику | на/у образниках |
| Кличний | образнику | образники |
образник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |