ОБРАЗИТИСЯ

Значення образитися це

ОБРА́ЗИТИСЯ див. обража́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 561.

образитися Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
offenseобидеться

образитися Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
obrazytysiaobrazytysiaobrazytysya

образитися Рід - дієслово, доконаний вид

образитися Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаображусяобразимося
2 особаобразишсяобразитеся
3 особаобразитьсяобразяться
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідобразивсяобразилися
Жіночий рідобразилася
Середній рідобразилося
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа образьмося
2 особаобразьсяобразьтеся
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часобразившись

образитися Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1055

образитися в англійській розкладці - j,hfpbnbcz

Цитати української літератури з використанням слова образитися

"Менi треба було б образитися, проте розумiю, що Роман каже правду"Сушинский Богдан - Рiка далеких мандрiв

"А Стьопа Карафолька, коли Ява дуже ловко вцiлив йому в самiсiньку носяру, вирiшив раптом образитися i закричав: "Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки

"А Стьопа Карафолька, коли Ява дуже ловко вцiлив йому в самiсiньку носяру, вирiшив раптом образитися i закричав:"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки (2-га редакція)

"- Тепер можна зайти i до коменданта в'язницi, - мовив вiн зовсiм благодушно, - бо вiн i образитися може, що ми вирiшили зробити огляд самi, без нього"Владко Владимир - Сивий Капiтан

"А Стьопа Карафолька, коли Ява дуже ловко вцілив йому в самісіньку носяру, вирішив раптом образитися і закричав:"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки

"Баба і собі вигадала образитися:"Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами

"- Тут є пiдстави образитися i збунтуватися.."Кашин Владимир - I жодної версiї

"Местиша мав би образитися за прізвисько, його в очі ніхто так не називав, але зараз було не до цього, й він похмуро кивнув:"Білик Іван Іванович - Похорон богів