ОБОРОНСТВО

ОБОРО́НСТВО, а, с., іст. Політика захисту інтересів своєї буржуазії, яка проводилась опортуністичними партіями під час першої світової війни під лозунгом "захисту вітчизни", що насправді означало зраду інтересів робітничого класу. Революційне оборонство є, з одного боку, плід обману мас буржуазією, плід довірливої несвідомості селян і частини робітників, а з другого — вираз інтересів і точки зору дрібного хазяйчика.. (Ленін, 31, 1973, 154); — Так Ленін же не до війни це каже, а про те, як владу Радам брати до рук!..А те, що ти кажеш, це — меншовизм, "революційне оборонство"! (Смолич, Мир.., 1958, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 551.