ОБМАРИТИ
Значення обмарити це
ОБМА́РИТИ див. обма́рювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 534.
Обмарити, рю́, риш, гл. Произвести галлюцинацію, обмануть, обморочить. Здавалося шкапа, аж ослін! — аже ж обмарило. Це він не приходив, а так мене щось обмарило. Лебед. у. Блукаю в лісі: відкіля не вийду, знову на те ж місце, неначе нечиста сила обмарила мене. Канев. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 17.
обмарити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| ammaniti | обмарити |
обмарити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| obmaryty | obmaryty | obmaryty |
обмарити Рід - дієслово, доконаний вид
обмарити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обмарю | обмаримо |
| 2 особа | обмариш | обмарите |
| 3 особа | обмарить | обмарять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | обмарив | обмарили |
| Жіночий рід | обмарила | |
| Середній рід | обмарило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обмармо | |
| 2 особа | обмар | обмарте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | обмаривши |
обмарити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |