ОБЕЗЗВУЧИТИ
Значення обеззвучити це
ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Позбавити можливості звучати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 487.
обеззвучити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| obesity | обеззвучити |
обеззвучити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| obezzvuchyty | obezzvuchyty | obezzvuchyty |
обеззвучити Рід - дієслово, недоконаний вид
обеззвучити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обеззвучу | обеззвучимо |
| 2 особа | обеззвучиш | обеззвучите |
| 3 особа | обеззвучить | обеззвучать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обеззвучитиму | обеззвучитимемо |
| 2 особа | обеззвучитимеш | обеззвучитимете |
| 3 особа | обеззвучитиме | обеззвучитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | обеззвучив | обеззвучили |
| Жіночий рід | обеззвучила | |
| Середній рід | обеззвучило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обеззвучмо | |
| 2 особа | обеззвуч | обеззвучте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | обеззвучачи | |
| Минулий час | обеззвучивши |
обеззвучити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |