НІМФА

Значення німфа це

НІ́МФА, и, ж.

1. У грецькій міфології — божество у вигляді жінки, яке уособлює явища і сили природи. Перед ним.. вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (Н.-Лев., III, 1956, 19); // перен. Про вродливу жінку. [Прокуратор:] Вона зграбненька. І звідки він узяв собі цю німфу? (Л. Укр., III, 1952, 458).

2. зоол. Одна із стадій післязародкового розвитку личинки деяких комах. Пасовищні кліщі у своєму розвитку проходять стадії яєчка, личинки, німфи і статевозрілої форми (Колг. енц., І, 1956, 264).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 425.

Німфа, фи, ж. Нимфа. Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія. Шевч. 240.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 567.

німфа Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
nymphнимфа

німфа Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
nimfanimfanimfa

німфа Рід - іменник, жіночий рід, істота

німфа Словоформи слова

Називнийнімфанімфи
Родовийнімфинімф
Давальнийнімфінімфам
Знахіднийнімфунімф
Оруднийнімфоюнімфами
Місцевийна/у німфіна/у німфах
Кличнийнімфонімфи

німфа Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
523

німфа в англійській розкладці - ysvaf

Цитати української літератури з використанням слова німфа

"Вона — заплетена німфа в зів’ялі коси подруг,"Драч Іван Федорович - Балада золотої Цибулі

"Своєрідною душею судна, очевидно, має вважатися міфічна німфа-русалка, вирізьблена з білої яворини (Оксенова робота), розіп’ята за давнім звичаєм на носі корабля лицем — до моря, до вітрів"Гончар Олесь Терентійович - Берег любові

"Коли бронзовошкіра німфа вийшла з води й попрямувала до скелі, не владний був поворухнутись"Білик Іван Іванович - Танго

"Не сказав "На добраніч", сказав лише, щоб за всіх нас і за нього, прекрасна німфа, молилася"Андрухович Юрій Ігорович - Дванадцять обручів