НОТУВАТИ
Значення нотувати це
НОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Коротко записувати що-небудь, робити нотатки. Перед очима [письменника] постають десятки нових і нових картин, які треба хоча б коротенько нотувати в зошит (Кучер, Голод, 1961, 149); Сафаров щось швидко нотував у записну книжечку (Донч., II, 1956, 117); // Фіксувати в пам’яті, запам’ятовувати. Ми дивились і все нотували в пам’яті (Жур., Звич. турботи, 1960, 125); Запаленими очима Андрій нотував деталі, які раніше проходили повз його свідомість: санітарні підводи біля воріт, великі простирадла, вивішені на дворищах, жіночі постаті в військовому (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 448.
нотувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
record | записывать |
нотувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
notuvaty | notuvaty | notuvaty |
нотувати Рід - дієслово, недоконаний вид
нотувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нотую | нотуємо |
2 особа | нотуєш | нотуєте |
3 особа | нотує | нотують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нотуватиму | нотуватимемо |
2 особа | нотуватимеш | нотуватимете |
3 особа | нотуватиме | нотуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нотував | нотували |
Жіночий рід | нотувала | |
Середній рід | нотувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нотуймо | |
2 особа | нотуй | нотуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нотуючи | |
Минулий час | нотувавши |
нотувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |
нотувати в англійській розкладці - yjnedfnb
Цитати української літератури з використанням слова нотувати
"— Буду слідити за всіма павуками відтепер, — сказав жартівливо, — й нотувати, коли який покажеться, коли вже так впевняєте, добродійко"Кобилянська Ольга Юліанівна - Через кладку