НОМІНАЦІЯ

НОМІНА́ЦІЯ, ї, ж. Те саме, що назива́ння. Лексичне значення пов’язане насамперед з номінацією, з називанням відчуттів, уявлень, понять, що в свою чергу відображають предмети й ознаки об’єктивного світу (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 8); Метафоризація є вищим — після називання (номінації) — ступенем у процесі пізнання предмета, явища, засобом певного узагальнення (Розв. мов соц. націй, 1967, 224).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 699.