НОБІЛЬ
Значення нобіль це
НО́БІЛЬ, я, ч. У Стародавньому Римі — аристократ, представник знаті, нобілітету. У Римі, замість старої родової знаті — патриціїв, склалася нова багата служила знать, яку називали нобілями, тобто знатними (Іст. стар. світу, 1957, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 432.
нобіль Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| noble | нобіль |
нобіль Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nobil | nobil' | nobil' |
нобіль Рід - іменник, чоловічий рід, істота
нобіль Словоформи слова
| Називний | нобіль | нобілі |
| Родовий | нобіля | нобілів |
| Давальний | нобілеві, нобілю | нобілям |
| Знахідний | нобіля | нобілі |
| Орудний | нобілем | нобілями |
| Місцевий | на/у нобілі, нобілеві | на/у нобілях |
| Кличний | нобілю | нобілі |
нобіль Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 3 |