НАКАРАТИ
Значення накарати це
НАКАРА́ТИ, а́ю, а́єш, перех. Док. до кара́ти. Накарав міх, що й торби страшно (Номис, 1864, № 5794); — Бажав би я, що б ти, Миколо, узяв з собою сього вітрогона та по дорозі беріг його… А молодого завсіди напутити, а деколи й накарати треба! (Оп., Іду.., 1958, 401).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 100.
Накара́ти, ра́ю, єш, гл. Наказать, покарать. От накарав мене Бог таким чоловіком! Г. Барв. 100. Накарав міх, то й торби страшно. Ном. № 5794.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 492.
накарати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| nakarat | накараты |
накарати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nakaraty | nakaraty | nakaraty |
накарати Рід - дієслово, доконаний вид,іменник, чоловічий рід, неістота
накарати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | накараю | накараємо |
| 2 особа | накараєш | накараєте |
| 3 особа | накарає | накарають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | накарав | накарали |
| Жіночий рід | накарала | |
| Середній рід | накарало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | накараймо | |
| 2 особа | накарай | накарайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | накаравши |
накарати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
накарати в англійській розкладці - yfrfhfnb
Цитати української літератури з використанням слова накарати
"Слухались його невідмовно, і він умів порядкувати над людьми, умів нагнати страху й накарати, коли треба"Грінченко Борис Дмитрович - Серед темної ночі