НАКАДИТИ
Значення накадити це
НАКАДИ́ТИ, каджу́, ка́диш, док.
1. Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. Всі до одного поскручували цигарки. — Оце ж накадите повну хату, — забідкалася Уляна (Тют., Вир, 1964, 212); — Ти чого ж не спиш, Даниле? Це вже, мабуть, той бусурман збудив. Ото — розкашляється, розшвендяється, накадить своєю люлькою (Збан., Мор. чайка, 1959, 31).
2. Здійняти куряву; напилити. Василь помовчав, косо поглядаючи на сестру, потім почав бурчати: — От накадила! Як чорт дорогою… Хоч би віник помочила! (Мирний, IV, 1955, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 99.
Накади́ти, джу́, диш, гл. Накадить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 491.
накадити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| nakadai | накадити |
накадити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nakadyty | nakadyty | nakadyty |
накадити Рід - дієслово, доконаний вид
накадити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | накаджу | накадимо |
| 2 особа | накадиш | накадите |
| 3 особа | накадить | накадять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | накадив | накадили |
| Жіночий рід | накадила | |
| Середній рід | накадило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | накадьмо | |
| 2 особа | накадь | накадьте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | накадивши |
накадити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |